Існує багато фраз, які відштовхують і лякають людей. Буквально звертають їхнє гарне ставлення проти вас. Звичайно, багато хто скаже, що якщо так відбувається, то гріш ціна такому другові або такому чоловікові/жінці. Але це працює трохи інакше. На підсвідомості ми самі того не знаючи, сприймаємо звичайні фрази чимось лякаючим.

Чому так відбувається?

Як я вже казала, все закладається в дитинстві і переноситься в доросле життя. Власне, ми і страждаємо з цієї причини. Наші дитячі комплекси заважають нам жити. Більш освічені люди займаються опрацюванням себе і свого дитинства, а інші борються з ними самостійно, і часто це призводить тільки до жалю, і ще більшого розчарування. Адже з проблемою не можна боротися, її треба вирішувати. А перший крок вирішення проблеми – прийняти, що вона є. Але про це ми розповімо вам в іншій статті на порталі promtek2000.com.ua, тож переходьте, щоб не пропустити.

Приклад ситуації

Мама / бабуся / тато / дідусь – старші товариші, від яких дитина сприймає всю інформацію, що надходить за істину.

Члени сім’ї постійно говорять дитині – ” Якщо ти погано поводитимешся, на тобі ніхто не одружується, тому що такі погані дівчинки нікому не потрібні.”.

Трактування фрази може бути різним, але суть залишається. У дитини розвивається комплекс того, що він повинен догоджати.

простіше кажучи, бути хорошим і служити, щоб його взяли за дружину.

Докладніше про те, як закладається основа для майбутнього у дитини, я розповім в іншій статті.

Так от, так само як і у дівчаток, буває і у хлопчиків. Найбанальніший і найпоширеніший приклад такої фрази це “Вася, подзвони мені, нам потрібно поговорити” або “Максим, нам потрібно серйозно поговорити”.

Ситуацію також було закладено у дитинстві. Наприклад, коли мама поверталася з батьківських зборів і говорила “Петя, сьогодні вдома буде серйозна розмова” або змінюйте слова як подобається вам, а суть одна. Ось таким шляхом це і переноситься у доросле життя.

Спочатку родичі “хочуть поговорити” і у дитини вже ці фрази в’їдаються в голову як татуювання, яке нагадує, що це було боляче. Потім хлопець дорослішає і вплутується в якісь конфлікти у дворі чи інституті, де можливо проблеми вирішуються “серйозною розмовою”.

Потім перші стосунки, де хлопець, можливо, вів негарно зі своєю жінкою, знову чує ці слова “нам треба поговорити”. Тоді він боїться йти додому, навіть якщо він не зраджував, не робив погано на адресу своєї обраниці.

Ці слова вже сприймаються як щось хворе та страшне. І також страх цих слів у чоловіків асоціюється з вагітністю жінки і будь-якою розмовою, що змушує його виявляти відповідальність у ситуації.

Якщо ви хочете зберігати психоемоційний спокій у ваших стосунках, не кажіть йому фрази такого плану. Намагайтеся висловлюватись не використовуючи наказного тону. Змінюйте саму фразу, але залишайте сенс. Починайте розмову зі слів “Як твої справи? Як пройшов твій день? Ти знаєш мені б хотілося що б ти мені дещо допоміг. Замість “Нам потрібно поговорити, мені потрібна твоя допомога”. Намагайтеся бути делікатними і тоді чоловік буде до вас більше розташований.